ОФОРМЛЕННЯ ПОСВІДОК НА ТИМЧАСОВЕ ТА ПОСТІЙНЕ ПРОЖИВАННЯ. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ГРОМАДЯН РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ В УКРАЇНІ

За загальним правилом, іноземці можуть перебувати на території України не більше 90 днів протягом 180 днів або ж протягом строку, дозволеного візою. Тим ж іноземцям, котрі мають намір перебувати в Україні довше, необхідно отримати посвідку на тимчасове чи постійне проживання. Громадяни Республіки Білорусь не є винятком із цього правила.

Як і інші іноземці, громадяни Білорусі мають право оформити посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні. Ці два документи відрізняються, насамперед, строком дії та підставами для їх отримання. Розглянемо детальніше найпоширеніші підстави для оформлення згаданих документів.

Посвідка на тимчасове проживання дозволяє іноземцю проживати, а також вільно та без будь-яких обмежень в’їжджати в Україну протягом строку її дії. Як правило, така посвідка видається на один рік (з можливістю її продовження).

Отримати посвідку на тимчасове проживання громадяни Білорусі можуть за наявності однієї із передбачених законодавством підстав. Зокрема:

1. Працевлаштування;
2. Провадження культурної, наукової, освітньої діяльності;
3. Навчання;
4. Возз’єднання сім’ї з громадянами України (шлюб з громадянином України);
5. Возз’єднання сім’ї з іноземцями, які вже отримали посвідку на тимчасове проживання в Україні;
6. Участь в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участь в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів;
7. Робота кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації;
8. Участь в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
9. Проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
10. Інші підстави, передбачені законом.

Найбільш поширеною підставою для отримання посвідки на тимчасове проживання є працевлаштування в Україні. Іноземець може працевлаштуватись як і в уже зареєстровану компанію, так і зареєструвати власний бізнес. Більше того, віднедавна роботодавцями для іноземців можуть виступати і фізичні особи-підприємці.

Варто зауважити те, що іноземець також може зареєструватись як фізична особа-підприємець в Україні, однак, такий статус не дає права отримати посвідку на тимчасове проживання.

Процедурі оформлення посвідки передує процедура отримання дозволу на працевлаштування для іноземця – спеціального документа, що надає право іноземцю офіційно працювати на території України. Дозвіл на працевлаштування отримується роботодавцем протягом 7 робочих днів після звернення до Державної служби зайнятості. За загальним правилом, для працевлаштування іноземця чи особи без громадянства, роботодавець  повинен оформити згаданий дозвіл.  Однак, є певний вичерпний перелік осіб, котрі можуть бути працевлаштовані без такого дозволу, — до прикладу, іноземці, які мають посвідку на постійне проживання в Україні.

Тим не менш, є і особливі категорії іноземців, працевлаштування яких має свої переваги. До таких категорій належать:

1) іноземні високооплачувані професіонали, заробітна плата яких становить не менше 50 мінімальних заробітних плат щомісячно;

2) засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;

3) випускники університетів першої сотні світових рейтингів (їх перелік визначає КМУ);

4) іноземні працівники творчих професій;

5) іноземні ІТ-професіонали.

 Перевагами кожної особливої категорії є те, що роботодавцю не ставиться обов’язкова умова виплачувати працівникам-іноземцям заробітну  плату у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (станом на 2020 рік – 50 000 грн). Для усіх інших категорій працівників така умова про оплату праці є обов’язковою!

Дозвіл на працевлаштування може бути виданий на строк від 6 місяців до 1 чи 3 років (для особливих категорій іноземців). За отримання дозволу роботодавець зобов’язаний сплатити офіційний державний збір, який напряму залежить від строку дії такого дозволу.

У громадян Білорусі немає обов’язку отримувати візу типу «D» для в’їзду в Україну з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання. Саме тому, після отримання дозволу на працевлаштування, іноземець може одразу звертатись до Державної міграційної служби за оформленням посвідки на тимчасове проживання.

Звернутись з необхідним пакетом документів для отримання посвідки на тимчасове проживання потрібно до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання іноземця. Строк розгляду документів органами міграційної служби становить не більше 15 робочих днів, які відраховуються від дня подання документів.

Реєстрація місця проживання іноземців в Україні

Протягом 30 календарних днів після оформлення посвідки, іноземець зобов’язаний зареєструвати своє місце проживання в Україні (прописатись). У випадку несвоєчасної реєстрації місця проживання або проживання без зареєстрованого місця проживання, іноземець буде притягнутий до адміністративної відповідальності. Інформація про зареєстроване місце проживання іноземця вказується у додатку до посвідки, який можна отримати у відповідних органах реєстрації або центрах надання адміністративних послуг.

Отримання посвідки на постійне проживання – більш тривалий та складний процес. Посвідка на постійне проживання видається на 10 років (з можливістю її продовження). Першим етапом в оформленні постійного проживання в Україні є отримання дозволу на імміграцію в Україну. Підстави для отримання дозволу на імміграцію такі:

• родинні зв’язки з громадянами України (діти, батьки, брати, сестри, дід, баба, онуки), а також перебування у шлюбі з громадянином України більше 2 років;
• родинні зв’язки з іммігрантами в Україні (батьки, чоловік/дружина, неповнолітні діти);
• наявність у особи права на набуття громадянства України за територіальним походженням;
• внесення інвестиції в українську економіку в сумі не менше 100  тисяч доларів США;
• належність до українського громадянства в минулому;
• статус закордонного українця надає іноземцю право на імміграцію в Україну, а також іншому з подружжя та їх дітям у  разі спільного в’їзду та перебування Україні;
• якщо особа є діячем у галузі науки та  культури, за умови, що імміграція такої особи відповідає інтересам України;
• якщо особа є висококваліфікованим спеціалістом чи робітником, за умови, що економіка України має гостру потребу саме в цій спеціалізації;
• якщо імміграція іноземця становить державний інтерес для України;
• якщо іноземець є опікуном чи піклувальником громадянина України, або перебуває під опікою чи піклуванням громадянина України;
• статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, за умови безперервного проживання в Україні впродовж останніх 3 років з моменту отримання такого статусу;
• служба у Збройних Силах України протягом 3 років і більше;
• якщо особа без громадянства проживала на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання її особою без громадянства.

Найпоширенішими підставами для отримання дозволу на імміграцію є наявність родичів-громадян України (чоловіка/дружини, дітей, батьків) або ж територіальне походження з України. Якщо з першою підставою все зрозуміло, то із другою у іноземців часто виникають проблеми.

Отримати дозвіл на імміграцію на підставі територіального походження може іноземець, який  сам чи хоча б один з його батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України (зокрема УРСР, ЗУНР, УНР тощо). Під час звернення у міграційну службу іноземець повинен пред’явити документи, що підтверджують факт народження чи постійного проживання на території України (свідоцтво про народження, трудова книжка тощо), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки між заявником-іноземцем та родичами, що народились чи проживали в Україні. Тобто, по суті, заявнику доведеться зібрати з документів своєрідне «генеалогічне  дерево» для того, щоб підтвердити родинні зв’язки.

Однак, дуже часто процедура ускладнюється через відсутність документів, які підтверджують факт народження чи постійного проживання в Україні. У таких випадках варто звернутись в органи архіву та РАЦСу. Адже саме вони допоможуть заявнику отримати дублікати свідоцтв про народження чи укладення шлюбу, або ж архівні довідки про народження в Україні.

Якщо ж звернення у вказані органи не допоможе встановити факт народження або постійного проживання на території України чи наявність відповідних родинних зв’язків для отримання дозволу на імміграцію, подається відповідне рішення суду про встановлення юридичного факту (народження, родинних зв’язків).

Варто зауважити, що територіальне походження є і підставою для набуття громадянства України за спрощеною процедурою (детальніше про це читайте в інших наших матеріалах).

Процедура отримання дозволу ускладнюється й тим, що заявнику необхідно зібрати велику кількість документів, їх перекладів, легалізувати окремі документи, звертатись за отриманням дублікатів чи витягів до відповідних органів.

Нагадуємо також, що документи, видані компетентними органами Білорусі, необхідно легалізувати шляхом проставлення штампу «Апостиль» для їх використання в Україні.

Розгляд заяви та документів для оформлення дозволу на імміграцію може тривати 1 рік. Протягом цього часу проводяться всі необхідні перевірки та, за їх результатами, видається дозвіл на імміграцію в Україну або рішення про відмову у видачі дозволу.

Уже на підставі отриманого дозволу на імміграцію іноземцю виготовляється посвідка на постійне проживання в Україні. Видається вона, як і посвідка на тимчасове проживання, протягом 15 робочих днів з моменту звернення у міграційну службу. Після оформлення посвідки іноземець повинен зареєструвати своє місце проживання в Україні протягом 30 календарних днів з дня видачі такої посвідки.