Законодавство України передбачає примусову депортацію (видворення) іноземних громадян за межі країни, якщо вони вчинили одне з нижченаведених правопорушень:
- Проживання без документів, що підтверджують законність перебування на території України;
- Знаходження на території країни після того, як скінчився термін посвідки на тимчасове проживання в Україні;
- Знаходження на території України після того, як посвідка на постійне проживання в силу якихось причин стала недійсною;
- Відсутня реєстрація іноземця за місцем проживання в Україні;
- Працевлаштування іноземця без дозволу на роботу;
- Порушені умови і порядок працевлаштування іноземців в Україні;
- Порушення порядку переміщення і зміни місця проживання;
- Порушення порядку транзитного перетину української території;
- Порушення правил перетину Державного кордону України.
Всі ці дії є підставою для того, щоб прийняти рішення про депортацію іноземного громадянина за межі нашої держави.
Затримання та винесення рішення про депортацію
На жаль, попри всі зусилля України адаптувати свої закони під вимоги європейської спільноти, в чинному законодавстві ще є багато моментів, які можна кваліфікувати як не зовсім досконалі. Деякі міжнародні організації висловлюються з цього приводу сміливіше і напряму кваліфікують їх як порушення прав людини.
Зокрема, затримання осіб, що підозрюються в адміністративних правопорушеннях, пов’язаних із незаконним знаходженням на українській території або з порушенням порядку пересування, працевлаштування і реєстрації, відбувається без відповідного рішення суду. Тобто органи внутрішніх справ, прикордонної та міграційної служби на свій розсуд можуть затримувати людину і утримувати її до кінця судового розгляду її справи.
Згідно Конституції України, людина не може бути затримана більше, ніж на 72 години без оголошення їй підозри. Але іноземці, що попадають в руки міграційної служби та поліції, можуть бути затримані на суттєво довший термін. Окрім того, у таких людей немає права на негайний судовий розгляд – досвід показує, що вони можуть чекати його достатньо довго.
Звісно, це все зовсім не відповідає сучасним міжнародним стандартам і напряму порушує права людини. ООН наполягає на тому, щоб правомірність затримання в будь-якому випадку якомога швидше була розглянута судом – тільки така практика може бути прийнятною в країні, що хоче стати повноцінним членом світового співтовариства.
Можливості оскарження судового рішення про депортацію
Щодо можливості оскарження іноземними громадянами судового рішення про депортацію – тут теж не все приведено у відповідність до міжнародних норм. Безумовно, як і будь-яка правова держава, Україна дає можливість іноземцеві подати апеляційну скаргу після винесення судом рішення про депортацію. Але, на жаль, ця можливість лише теоретична – на практиці її реалізувати надзвичайно важко, майже неможливо.
Згідно існуючого в Україні законодавства особа може подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів після вироку суду. А тепер уявіть собі, чи реальний цей термін для людини, яка є іноземним громадянином, важко орієнтується в наших юридичних тонкощах, можливо навіть погано знає українську мову або взагалі її не знає і має досить умовні можливості на отримання кваліфікованої юридичної допомоги?
Безумовно, в цьому плані над українським законодавством потрібно дуже багато працювати для того, щоб привести його у повну відповідність сучасним міжнародним нормам і вимогам.
Допомога юристів у судовому оскарженні депортації
Зважаючи на всі недоліки українських законів в сфері питань про депортацію, старайтеся заздалегідь знайти кваліфікованого юриста, який завжди зможе вас оберегти від будь-яких неприємностей. Знання юридичних нюансів, знайомство з системою судочинства, міцна професійна підготовка – це все є у співробітників Migrate. Звертайтеся – і ви будете знати, що ваші права під надійним захистом.