Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України»: Громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Разом з тим, до 1994 року такі особи все ще використовували паспорти радянського зразка. Лише з 1994 року можна було отримати паспорт громадянина України. Хоч це і не означає, що особи, які впродовж 1991-1994 років проживали на території України не були її громадянами, на практиці все ще виникають труднощі при оформленні паспорта. Зокрема, у тих, хто в період між 25 серпня 1991 року та 1994 роком виїхав за кордон і не оформив паспорт зразка 1994 року.
З огляду на те, що такі випадки є досить поширеними, виникла необхідність поділитись інформацією, яка може стати у нагоді кожному, хто після тривалої перерви вирішив відновити свої українські документи.
Варто почати з того, що єдиним документом, який підтверджує вихід з громадянства є Указ Президента України про вихід з громадянства. Якщо особа станом на 24 серпня 1991 року проживала на території України та була її громадянином, без її клопотання про вихід з громадянства та видання відповідного Указу Президентом України, вона продовжує залишатись громадянином України. Факт відсутності паспорта громадянина України зразка 1994 року не може прирівнюватись до виходу з громадянства.
У випадку, якщо особа тривалий час проживала за кордоном варто розглянути два варіанти розвитку подій.
- Перший варіант – коли був оформлений виїзд на ПМП.
Якщо особа була громадянином України та після 24 серпня 1991 року оформила процедуру виїзду на постійне проживання за кордон, їй достатньо лише звернутись до дипломатичного представництва України за кордоном для зняття з консульського обліку та оформлення процедури повернення в Україну. Після приїзду в Україну потрібно звернутись до Державної міграційної служби з відповідною заявою та оформити новий паспорт.
- Другий варіант – коли оформлення виїзду на ПМП не здійснювалось, але особа проживала тривалий час за кордоном, внаслідок чого не оформила паспорт зразка 1994 року своєчасно.
В такому випадку і виникають проблеми з відновленням документів, оскільки для звернення за оформленням паспорта громадянина України потрібно надати інший дійсний документ. Якщо в першому варіанті – це закордонний паспорт, бо мав місце виїзд на ПМП, то у випадку проживання особи за кордоном без дійсних українських документів, потрібно буде проходити процедуру встановлення особи. Для цього потрібно надати наявні в особи документи, зокрема: ідентифікаційний код, свідоцтво про народження та документ про місце проживання в Україні. Разом з тим, потрібно додати якомога більше документів, які підтверджують факт проживання на території України (дипломи, документи зі школи або роботи, копії паспорта радянського зразка, який особа мала перед виїздом з України тощо).
На підставі цих документів Державна міграційна служба України проводить перевірку та за її результатами приймає рішення про оформлення паспорта громадянина України.
Варто пам’ятати, що незалежно від результатів перевірки чи наявності іншого громадянства, особа, яка після 24 серпня 1991 року проживала на території України і була її громадянином, продовжує ним залишатись. Як вже було зазначено, відсутність паспорта не може прирівнюватись до виходу з громадянства. Така сама ситуація буде і у випадку набуття іноземного громадянства. Іншими словами, якщо громадянин України набув іноземне громадянство, однак з громадянства України не виходив, він продовжує залишатись громадянином обох держав. Попри це, важливо пам’ятати, що у відносинах з Україною ця особа вважатиметься лише громадянином України.
Поширеною є практика, коли за наявності у особи ще одного громадянства їй відмовляють у оформленні паспорта громадянина України, натомість закликають звертатись за набуттям громадянства, шляхом виходу з іноземного. Однак, це не можна реалізувати на практиці, оскільки після проголошення незалежності України зазначені особи вже були її громадянами та не подавали жодних клопотань чи заяв про вихід з громадянства. Іншими словами, неможливо набути громадянство вже маючи його.
Загалом, кожен випадок є унікальним і можна давати правову оцінку лише після детального вивчення наявних у особи документів та, за необхідності, надсилання запитів.
